Синтезатори

Щось цікаве про синтезатори, або Алло, це телармонія?

Сьогодні електронна музика – частина життя молоді. Для цього захоплення не обов’язково мати професійну освіту. Навпаки, зацікавлення такою музикою багатьох провокує до глибшого розуміння, власне, природи музики. Але зараз не про це.

Слухаючи радіо чи улюблені плей-листи на гаджетах, складається враження, що не тільки для професійного музиканта, але і для звичайної людини користування синтезатором є природною щоденною необхідністю. Напевно, якщо «знищити» всі синтезатори, хтось, все ж таки, винайде їх знову.

Нині купити собі синтезатор абсолютно нескладно. Вони досить популярні серед користувачів. Але точно не кожен клавішник знає історію свого інструмента. А чи знаєте Ви, коли і як з’явилися перші з них? Більше знає і розкаже Вам про це портал Musician.UA.

Про це думали ще до нашої ери

Прабатько синтезатора з’явився приблизно в ІІІ столітті до нашої ери. Його винахідником став грек Ктесибій. Саме йому належить розробка першого органа. У свою чергу, інноваційні технології та своєрідна «модернізація» органа ініціювали створення сучасної версії синтезатора.

Так, хвилинку… Який зв’язок між доісторичним недоорганом та цифровим синтезатором?

Для початку треба з’ясувати, чим є, власне, синтезатор. За своєю концепцією, синтезатор – це не лише електронне піаніно, яке вміщує в собі «голоси» всього оркестру. Синтезатор забезпечує синтез звуку. Таким чином, «голос», наприклад, може набувати принципово різні характеристики звучання.

Більшість музикознавців вважають, що перший синтезатор виник задовго до появи електрики. Цікавим у цьому розумінні є мікстурний регістр середньовічних органів. І вперше ефект синтезування був досягнутий саме шляхом додавання до основної труби кількох додаткових трубочок. Тоді ці інструменти коштували неймовірних грошей. Тепер купити синтезатор може кожен.

«Пошуки» сучасного синтезатора почалися ще наприкінці ХІХ століття. Так, наприклад, у 1897 році американський дослідник Таддеус Кехілл створив телефонну філармонію. Пізніше ця ідея «спровокувала» винахід електричного органа. Оскільки тоді це «останнє слово» у розвитку науки та техніки мало вагу 200 тон, скласти такий інструмент у звичайний кофр було просто неможливо. Ця імітація органа підключалася до 145-ти динамо-машин. Щоб організувати показовий концерт у Нью-Йорку, замість кофру довелося використати 30 вантажних вагонів. Сьогодні важко (і навіть лячно!) уявити, скільки б організаторам коштував райдер такого клавішника!

Вражає й те, що цей гігантський інструмент «мислився» як такий собі аксесуар – оригінальне доповнення до телеграфу. Автор винаходу хотів забезпечити меломанів філармонійною музикою у будь-якому місці в світі. Зателефонувавши, можна було б одночасно опинитися на концерті. Тому синтезатор-важковаговик отримав назву телармоніум. На жаль, через свої «габарити» та велику собівартість він не продовжив своє «життя». Крім того, охочих слухати класичну музику по телефону виявилося небагато.

Першим синтезатором, на якому вже хотіли грати і який можна було слухати без зайвих «проблем», виник у 1920 році. Його автором став 24-річний російський вчений Лев Термен. У винайденій ним нескладній конструкції з антенами клавіші взагалі були відсутні. Керувати звуком можна безконтактно, але обов’язково у зоні чутливості антен. Такий дивакуватий інструмент отримав назву Терменвокс. Специфічне звучання зацікавило. Інструмент отримав попит, який спостерігаємо й нині.

Магічність Терменвоксу не зупинила процес творення синтезатора. «Дослідження» продовжували вчені і музиканти. Каталізатором у цьому процесі стала війна. Вона спровокувала стрімкий розвиток у галузях радіоелектроніки та електромагнітної фізики. У свою чергу, ці відкриття дозволили зменшити габарити синтезаторів та знизити їхню вартість. Практичність та доступність зробили популярними ці інструменти серед користувачів.

Так, у минулому столітті ми отримали велику кількість музичних стилів, «серцем» яких став синтезатор. Пізніше з’явилася його цифрова версія. Це розширило можливості для музикантів. Щоб зробити свій вибір, необхідно мати уявлення про те, які принципи творення звуку використовуються в синтезаторах різних типів, як це впливає на можливості інструмента і який саме звук Ви хочете почути. Обрати відповідний Вашим бажанням інструмент можна у каталозі порталу Musician.UA.

Як та де можна купити синтезатор в Україні?

Сьогодні це – не проблема. Доступною є і вартість синтезатора. Крім того, відстань перестала бути перешкодою. Крамниця «Музикант» забезпечує високоякісний сервіс онлайн. Якщо у Вашому місті немає нашої філії, або у Вас немає часу завітати до нашого магазину, відвідайте сайт Musician.UA. Тут Ви отримаєте професійну консультацію та зможете зробити замовлення, не виходячи з дому. Доставка здійснюється в усі куточки України. За каталогом «Музикант» у ціну синтезатора не включено вартість його доставки. Тепер завдяки крамниці «Музикант» легко купити синтезатор у Києві. У цьому Вам допоможе «Музикант»!