В Україні нині існує понад 38 тисяч церков (ого-го-го!), серед яких майже 13 тисяч належать до Української Православної церкви. І чому б музикантів цікавили такі факти?

Скажемо чесно, нас ця статистика хвилює винятково з прагматичних цілей. Адже в усіх цих церквах є наше місце заробітку – клірос.

Чи Ви музикант від Бога (або десь близько біля того), чи розумієтеся в нотах (хоч трохи), вмієте тримати звук в горлі (так, взагалі-то, неправильно казати, але це неважливо)? Якщо так – ласкаво просимо!  Робота в церкві майже ніколи не буває основною, але може бути постійною. Це дуже хороша можливість зручного й оптимального музичного підробітку. Чому?

По-перше, Вам гарантований доволі зручний графік. Співати потрібно не щодня, а лише у дні служб та у дні свят. Час виступів – ранній ранок, вечір, ніч. Тобто весь день і більшість вечорів – у Вашому вільному розпорядженні, а це – навіть більше, ніж зручно.

По-друге, Вам гарантується регулярна зарплата, хоча і дуже невелика (візьмемо на себе сміливість сказати, що, таки, гарантується, хоча в цьому земному житті ні в чому не можна бути впевненими). Платять за кожну репетицію і за кожну службу – буденну чи святкову (приблизно від 100 до 400 грн.). Платять або одразу після кожного виходу або ж за певний період (від тижня до місяця).

Ще серед позитивних моментів роботи в хорі – безцінна практика, дорогоцінний досвід та додаткові шанси поліпшити свою духовну карму.

Взагалі, якщо Ви захочете поринути у цю сферу, то маєте дещо знати. Про неписані істини, які знають всі музиканти. Або не всі.. (один Бог знає точно). От ми розкажемо про деякі з них – про типажі хористів.

Але все сказане нижче не є усталеним катехізисом церковно-співацької музичної парафії і тому не може підлягати ані серйозному сприйняттю, ані жадній критиці. Нічого кримінального, це всього лиш суб’єктивно-об’єктивні “багатовікові спостереження частосміющихся півчих”.

Альти («тягучки-ждучки»). Головне, що має робити в хорі альт – це чекати, поки сопрано і тенори нарешті вивчать свої партії. Якщо Ви не надто стабільний і не дуже врівноважений психотип “гомо-люденс”, тоді не сідайте в альти. Бо альти часто змушені довго стояти на місці (на одній-двох нотах), змушені крутитися в хитромудрих одноманітних зворотах і завжди мусять підлаштовуватися під всіх інших. Тут потрібні терпіння і витримка. Але є тут і свій кайф – просто в тому, щоб потягнути, щоб зависнути, щоб влитися в загальне звучання і створити гармонію, об’єм, повноту звучання. Йдеться не про діапазон, який у альтів може бути широким, а про специфіку партії.

Якщо Ви чоловік, то Вам дуже пощастило. У хорах взагалі й у церковних хорах, в тому числі, систематично бракує низьких голосів. За що їх дуже люблять і за що їм все прощають.

Тенори, наприклад, себе часто поводяться так, ніби вони «ангели в людському одіянні». Бо в них, по-перше, голос високий (що личить ангелятам), по-друге, аж надто вимоглива натура і, по-третє, – їх просто мало, хоча здається про це вже йшлося.

Баси («стрибучки-непопадучки»). Знаєте анекдот про те, чим відрізняються контрабасисти в училищі та консерваторії? – партія в училищі: «До-соль_До-соль_До-соль….До», а партія в консерваторії «До-соль_До-соль_До…соль-ля-сі_До-соль_До…соль-ля-сі_До…». Так і баси в хорі – співають дві з половиною ноти й при цьому не завжди потрапляють туди і тоді, куди й коли треба. Отож бо, коли все повторюється, як тут не заплутатися?

Сопрано («принцеси-пискавки»). Вони гарні, й голоси у них теж дуже чарівні! Але вони ті, хто може існувати абсолютно автономно, хто може вільно пурхати на невизначеній висоті. Хто прискорює і сповільнює, хто завжди знає, куди і як повинна рухатися музика (динамічно і темпово). Й хто вважає, що зовсім необов’язково це саме знати всім, не обов’язково домовлятися – всі мусять якось підхопити, самі-собою підлетіти.

Насправді, робота в церковному хорі не дуже вигідна фінансово, адже в результаті заробіток не такий вже й високий. Ба більше: дуже багато церковних хористів працюють безкоштовно – від доброї душі, з радістю і благоговінням.

Робота в хорі дуже складна – адже потребує постійного й тривалого навантаження на голосові зв’язки. Робота в хорі – це серйозне інтелектуальне навантаження (постійна читка з листа). Робота в хорі – духовна, тому що Ви постійно заглиблюєтеся в ту образну та емоційну сферу, яку являє собою музика. Але це цікава, приємна й внутрішньо вдячна робота!