Allegro #23: Халтура і халтури – хто купує Музикантів?

Хто не грав халтури – той не Музикант. Може ми гіперболізуємо, але точно знаємо, що Музикантам доводиться це робити. Просто воно так саме собою виходить, хоча б іноді, хоча б раз в житті.

З роботою Музикантам завжди складно. Мається на увазі з нормальною людською роботою, постійною і стабільною, з нормованим графіком, обідньою перервою та оплачуваною відпусткою. Особливо на початку і особливо студентам. Але великий плюс – це можливість всілякого тимчасового підробітку або халтур, як ми, Музиканти, це між собою називаємо.

Тут ми розповімо Вам реальні історії про реальних музикантів 21-го століття. Розповімо для того, щоб показати: халтури – це буденна і зовсім не страшна справа, яка гарантує пригоди та хоча б мінімальний заробіток:

РАЦС (на лівому березі в Києві). Так ось, недавно там працювала Оксана (назвемо її так). Вона грала на скрипці весільний марш або будь-що інше на замовлення новоспеченим парочкам. Так би мовити, влаштовувала їм романтичну камерну атмосферу. Платили їй гонорар за кожну окрему церемонію, чи то їх одна, чи двадцять за день. От тільки проблемка – не всі хочуть замовляти живу музику, мовляв, дешевше фонограму включити. Ох, наївні молодята, економити на романтиці в найромантичніший день – це ж так не романтично!

Ресторан. Герої ресторанної історії – піаністка Лєночка і скрипалька Таня. Ресторан, до речі, був солідним, тобто, одним із тих, в які вони ніколи просто так не заходили (десь на Хрещатику, з кавою по 120 гривень за філіжанку). По вечорах у вівторок і четвер вони в притемненій залі в чорних прегарних сукнях грали всілякі прегарні мелодії. Платили їм за кожну відіграну годину окремо і платили доволі непогано. От тільки й тут була своя маленька проблемка – якось кілька чоловіків (невелика компанія), середнього віку їх зупиняють і запитують: «А “Мурку” можна?» Що сказати, довелося дівчатам таки вивчити заводну “Мурку”.

Кав’ярня. Настя – піаністка, яка дуже любить співати, а ще дуже любить увагу (а хто ж її не любить?). І було це у кав’ярні «Coffee Brand» у файному місті Тернопіль. Вона співала там під гітару (точніше, аж під дві гітари – акустичну і бас) на день народження кав’ярні. До затишного солодкого місця її ніжний голос додав ще більше шарму та галантності. А для будь-якого Музиканта, який співає чи співатиме у кафе, – це чудова можливість для самовираження і пошуку своїх прихильників.

Ринок. Ігор і Саша, два друга скрипалі, які грали в одному ансамблі й жили в одній кімнаті в гуртожитку, якось вирішили підзаробити грошей на добру справу. А заодно і прорепетирувати ансамблеві партії. Пішли на центральний ринок міста (у Рівному, неподалік філармонії), розклали футляр (для збору добровільних пожертвувань) і добряче награлися. Людям подобалося, а вони – на що хотіли, на те заробили. Думаємо, така практика буде корисною для тих, хто боїться виступати на публіці.

Тур Європою. А от у Влада історія куди масштабніша – він разом з двома друзями (студентами консерваторії, як і він сам) місяців зо два катався Європою. Цілі було дві – одна розважитися, інша – вижити. Розважалися вони тим, що грали там на вулицях, у переходах, у метро й ще де доведеться. А вижили, власне, за рахунок того самого, бо європейці, виявляється, зовсім не скупі, якщо йдеться про хорошу музику.

Торгові центри, клуби, кафешки, галереї, вечірки – ще інші перспективні ідеї для Ваших халтур. А от успіх, заробіток і пригоди залежать винятково (і тільки!) від Вашого ентузіазму та фантазії.

P.S.: Якщо Вам потрібна постійна або непостійна робота, Ви можете пошукати її у нашому «Клубі Музикантів». Долучайтеся та наймайтеся на здоров’я!

 

Коментарі

Ще ніхто нічого не написав, ви можете стати першими!

Написати коментар [відмінити відповідь]