Його ім'я сьогодні, на жаль, мало хто згадає... «Музикант» продовжує знайомити Вас із цікавими особистостями, які залишили свій “слід” в історії культури Києва та України.

Повернемося на два століття назад. У той час це був найкомфортабельніший готель у Києві. Назва цього готелю дала найменування площі. Тут був колись і перший оперний театр...

Утім, із часом назву площі повернули, і до сьогодні залишилася тільки вона – Європейська. Цей готель (нині там – «Український дім») за проектом архітектора Олександра Беретті на Хрещатику в Києві закінчили будувати в 1857 році...

У 1857 році в Києві перший рік діяв вже другий у місті київський оперний театр, який згорів у 1896 році. Через п’ять років на його місці за проектом Віктора Шретера побудували новий театр, який в цьому році відкриє свій 150-й сезон.

Саме у 1857 році в місті Липовець (тоді – Київської губернії, нині це районний центр Вінницької області) народився композитор, піаніст-віртуоз, педагог і музичний діяч Микола Тутковський. Після закінчення екстерном Петербурзької консерваторії, отримавши звання вільного художника, Микола Тутковський повернувся до Києва і вже не розлучався з ним. Як піаніст він виступав у симфонічних та камерних концертах, а також був автором статей про музику в різних київських виданнях.

До 1890 року він викладав історію музики та фортепіано в Київському музичному училищі, яке знаходилося в Музичному провулку (на території, де нині розташований Будинок Архітектора). Тут до 1881 року Тутковський навчався і сам: вивчав теорію музики у композитора, педагога та диригента Андрія Казбірюка. Також грі на фортепіано вчився у відомого на той час композитора, піаніста та педагога Володимира Пухальського. У Києві нині проводиться конкурс піаністів імені Володимира Пухальського.

Невеликий відступ... Володимир Пухальський був першим директором київської консерваторії. Він же запросив до Києва композитора та диригента Рейнгольда Глієра, який перейняв його естафету, а також став учителем Бориса Лятошинського та Левка Ревуцького – нині вже класиків української композиторської школи.

У 1893 році Микола Тутковський відкрив власну музичну школу в Києві, яка час від часу змінювала свої “координати”. Так, до 1903 року школа знаходилася на вулиці Хрещатик,58 (нині №52, там колись було і «Депо музичних інструментів»), до 1905 – на вулиці Хрещатик,3 (будинок не зберігся), до 1912 і в 1920-1931 роки – на вулиці Олександрівській,47 (сьогодні – частина вулиці Сагайдачного), до 1918 року – на вулиці Прорізній,18 (будинок не зберігся).

Школа Миколи Тутковського діяла до 1931 року та була однією з відомих, оскільки відрізнялася найповнішим курсом музичних дисциплін. Так, наприклад, клас фортепіано вели Микола Тутковський (він же і клас теорії), композитор Микола Лисенко та піаністка Людмила Паращенко; клас співу – майстри оперної сцени Олександра Сантагано-Горчакова та Євген Ряднов. 

Школу Миколи Тутковського, наприклад, закінчили і стали класиками, кожен в своєму “жанрі”, бас Михайло Донець, піаніст Володимир Горовиць, а також – сценограф і режисер Григорій Гаєвський. Останній, наприклад, став автором першого в Україні підручника з питань театральної режисури та сценографії. А з 1995 року в Києві також проводиться міжнародний конкурс пам’яті Володимира Горовиця...

Композитор Микола Тутковський помер у Києві. Тут він написав оперу «Буйний вітер», «Pensеe еlеgiaque» та «Bacchanale bohemienne» для симфонічного оркестру, романси, а також твори для фортепіано, скрипки, віолончелі, хору і підручник з гармонії. Його твори видавав відомий киянин Владислав Леонович Ідзиковський, який продовжив справу свого батька. Це видавництво, а потім бібліотека, у дореволюційні часи знаходилося на вулиці Хрещатик,29. Тут нині – вхід у метро Хрещатик…

І сьогодні в Україні, і в Києві також, відкриваються різні приватні школи, але залишається, на жаль, відкритим питання державних музичних шкіл...

«Музикант» сподівається, що у Вашому житті – тільки справжня Музика!
Відкривайте нові імена та сторінки музичного життя разом із «Музикантом»!