Він – імпровізаційний супермен. Джазмен і постмодерніст, який водночас любить лютню, теорбу та музику епохи бароко.

Марк Токар. Сучасний і мобільний, він може грати, здавалося б, все, що завгодно. Його контрабас можна почути майже винятково у неординарних, оригінальних, різножанрових і мультимедійних проектах: від соло до оркестру, від джазу до музично-поетичних перформансів.

У розмові з «Музикант.укр» Марк Токар розповів детальніше про свій контрабас, про контрабасову музику та про контрабасне майбутнє.

Музикант.укр: Скільки років Ви вже граєте на контрабасі?

Марк Токар: Граю на ньому з дев’яносто дев’ятого року, тобто вже аж вісімнадцять років!

Музикант.укр: Попереднє запитання провокує наступне – це означає, що стільки ж років Ви його з собою таскаєте. Контрабас, хоч і не орган, але, все ж таки, не надто мобільний інструмент, чи не так?

Марк Токар: Вожу його з собою постійно в усіх видах транспорту, без винятків. Скажу, що транспортування басу є суцільною “смішною чи сумною історією” – це повсякчас, і до цього ніколи не звикнеш.

Музикант.укр: У Вас один контрабас чи декілька?

Марк Токар: В мене є два акустичні, один електроконтрабас і бас-гітара.

Музикант.укр: Ви граєте тільки на своєму контрабасі? Чи це не має для Вас особливого значення?

Марк Токар: Ні, граю на різних. Це пов’язано з логістикою, адже, коли мене запрошують десь до Європи або до Америки, то перевезення власного інструмента стає важкою, дорогою та нікчемною епопеєю. Тому граю на позиченому.

Те, на якому інструменті грати, значення має – і велике. Бо я повинен встигнути познайомитися з інструментом, пізнати та полюбити його. Бувають дуже різні баси, як в позитивному, так і в негативному сенсі. Але в Україні, в основному, граю на власному контрабасі.

Музикант.укр: На яких ще інструментах граєте?

Марк Токар: Ще граю на класичній гітарі та компоную за фортепіано.

Музикант.укр: З якими інструментами контрабас найцікавіше/найкраще поєднується, як Вам здається? Чи найліпше – просто соло?

Марк Токар: Мабуть, найкраще поєднується з вокалом. Але вдалість ансамблю, як мені здається, не стільки залежить від того, що це за інструмент, як від того, хто на ньому грає. Соло – найтяжче, що може бути.

Музикант.укр: Дуже цікаво дізнатися детальніше про Вашу співпрацю з Юрієм Андруховичем. Як Ви з ним “знайшли” один для одного?

Марк Токар: З Юрієм Андруховичем нас познайомила Оля Михайлюк у дві тисячі тринадцятому році. Перший проект з ним – це «Альберт, або найвища форма страти». Другий – «Антонич удома». Останній на сьогодні – «Енеїда».

Музикант.укр: А як створюється/обирається музика для цих проектів?

Марк Токар: Музика створюється по-різному для кожного окремого проекту. Одного універсального рецепта немає. Десь це винятково імпровізаційна музика, десь підготовлена і компонована, десь цитати когось із класиків, десь – просто бароко. Одним словом, робиться все, що “дозволено” епохою постмодернізму.

Музикант.укр: Існує думка, що контрабас – суто постмодерністський інструмент. Погоджуєтеся?

Марк Токар: Так, він є постмодерністський, але не суто. Тому не погоджуюся. Цей інструмент з’явився у шістнадцятому столітті, що трошки випереджує епоху постмодернізму. А ще надзвичайно важливою є його поява в джазі, це двадцяті-тридцяті роки двадцятого століття. Контрабас функціонально замінив тубу і назавжди лишився одним з основних інструментів у цьому напрямку.

Музикант.укр: Контрабасист – це вже метафора, а контрабас – символ (з часів п’єси Зюськінда). Він красивий, незвичний і загадковий, небанально виглядає і небанально звучить. Яке майбутнє цього інструмента? Й взагалі – куди рухається, на Вашу думку, музика та мистецтво?

Марк Токар: Не знаю його майбутнього, та якщо воно є, то не однобоке. Інструмент зараз заангажований сотнями різних жанрів – від класики до драм-н-бейсу. Є контрабас джазовий, рокабільний, панковий, імпровізуючий, в поєднанні з електронікою, зі спотворенням, з підсиленням. Можна все.

Я не пророк, але виглядає так, що можливості цього інструмента ще далеко не вичерпані. З’являються нові та різні способи звуковидобування, різні техніки, різні нюанси.

Музикант.укр: Що на черзі? Де і яка музика?

Марк Токар: На черзі в мене планується тур у Польщі на тиждень. Там я буду задіяним в кількох проектах: у перформансі Олі Михайлюк «М’ята», у септеті Рея Дікаті та квартеті Гадецький-Латецький-Токар-Гос. Всюди буде різна музика і всюди з мого боку – авторська, тобто, моя.

Музикант.укр: Література, театр чи візуальне мистецтво? Що на першому місці після музики?

Марк Токар: Останнім часом не розподіляю мистецтво на різні жанри. Дуже близьким став так званий мультижанровий формат, в якому є можливим поєднання всіх цих видів мистецтва.

Музикант.укр продовжує вистежувати всі прояви тотальної контрабасоманії, про яку ми нещодавно писали. А Ви приєднуйтеся до нас, коментуйте і ставте запитання.