«Один в каное» вирушають у велике плавання

«Один в каное» вже на цьому тижні розпочинають грандіозний тур. Улюблену, теплу і красиво-специфічну музику гурту зможуть наживо почути аж у 25 містах України!

Ми хочемо полегшити нетерпеливе очікування зустрічей із музикантами і тому підготували інтерв’ю з чарівною солісткою гурту – Іриною Швайдак. Про те, як пов’язані пісні «Один в каное» з цукерками, яку книгу Маркеса нам радять почитати й чого чекати у новому альбомі гурту, дізнавайтеся далі з розмови:

МУЗИКАНТ.укр: Що чекає на слухачів у новому альбомі?

Ірина Швайдак: Нові пісні, нові теми, нове звучання, але від тих самих «Один в каное».

МУЗИКАНТ.укр: Чи буде щось несподіване?

Ірина Швайдак: Сподіваюсь, кожна з пісень стане несподіванкою для слухачів. Проте, ми не намагаємось нікого здивувати, а хочемо в реальних обставинах максимально робити те, що нам подобається.

МУЗИКАНТ.укр: Про що Ваші нові пісні?

Ірина Швайдак: Новий альбом ставить багато екзистенційних питань. Інколи я навіть думаю: а чи не забагато? Але так склалося, що останні роки принесли багато втрат: фізичних і духовних. Довелось відпустити багатьох людей, усе це в свій спосіб позначилось на альбомі.

Я помітила, що мої тексти постаршали разом зі мною. Там немає інфантильних тем про закоханість, ревнощі та всі похідні. Загалом, я вірю в теорію, що творчість повинна рости разом із автором, і запитання повинні ставати серйознішими та відвертішими.

Звісно, там є ще багато тем, які я не аналізуватиму. Нехай кожен охочий за своїм бажанням зробить це, коли почує наш альбом, або ж прийде послухати нові пісні на наші концерти (до речі, ми вирішили видати альбом вже після туру, тому наші слухачі матимуть особливу нагоду, без перебільшень, бути першими, хто почує новий альбом наживо).

МУЗИКАНТ.укр: Звідки беруться ідеї? Як створювався альбом?

Ірина Швайдак: Зазвичай пісні приходять зненацька, але моментові їх написання передує довгий процес визрівання: коли ти ще не вимовляєш вголос жодного слова з пісні, інколи навіть не можеш вербально описати, про що саме буде пісня, але емоція в тобі вже живе і помалу формує думку.

Новий альбом включає в себе пісні, які писались у різний час. Я не прихильник «швидкого набору» і підходжу до цієї справи більш виважено: текст має визріти, і ніколи не знаєш, скільки доведеться чекати. Деяким з пісень вже кілька років, деякі написані зовсім недавно. Просто прийшов той момент, коли ми зрозуміли, що вони дивним чином склались в єдину картину і готові бути почутими.

МУЗИКАНТ.укр: Чи є у Вас улюблені пісні, якісь занадто особисті?

Ірина Швайдак: Швидше, у мене немає пісень, яких я не люблю. Кожна з них улюблена і особлива для мене, інакше б мій внутрішній цензор їх просто не пропустив.

Я не люблю прозорих особистих історій в текстах, вони швидше відрухові, такі, які виринають і одразу ховаються, тому я скептично ставлюсь, коли чую, як на основі творчості проводять прямі паралелі з життям автора – це безглуздо.

МУЗИКАНТ.укр: Вже зовсім скоро розпочинається Ваш тур Україною, і нам цікаво, які міста найближчі Вашому духу, окрім Львова, звісно :) ?

Ірина Швайдак: Наша любов до міст прямо пропорційна любові до наших слухачів у цих містах. Часто вони – чи не єдині, кого ми встигаємо побачити за час перебування в місті, тому на основі таких зустрічей зазвичай формуємо свою думку про місто.

МУЗИКАНТ.укр: Якось неподалік офісу МУЗИКАНТ.укр лунала Ваша музика в одному відомому кондитерському магазині. Сніг, цукерки, тепла музика… Атмосфера була дуже приємною, не хотілося відходити від магазину. Але стало дуже цікаво дізнатися про декілька речей. По-перше, чи знаєте про це Ви?

Ірина Швайдак: Ми неодноразово чули про те, що наші пісні звучать у цьому магазині.

МУЗИКАНТ.укр: МУЗИКАНТ.укр дуже сумлінно досліджує тему авторських прав для того, щоб допомагати музикантам отримувати хліб з маслом за свою красиву музику. Цікаво, як «цукеркові магнати» домовлялися з Вами? Чи раді Ви такому бізнес-творчому тандему?

Ірина Швайдак: В даному випадку нас ніхто не питав дозволу про використання нашої музики в комерційних цілях. Ми неодноразово стикались з такими ситуаціями. На жаль, навіть провідні компанії на нашому ринку, у яких ззовні все «за найкращими європейськими стандартами», забувають про авторське право. А на запитання «Чому?» часто відповідають: «Ми Вам і так рекламу робимо». Це не стосується конкретно згаданого вище магазину, у нас з ними не було розмов про це, але часто вітчизняна бізнесова психологія побудована саме таким чином.

МУЗИКАНТ.укр: Як це відбувається зазвичай? Як приходять пропозиції до співпраці?

Ірина Швайдак: Інколи до нас звертаються з офіційними пропозиціями співпраці чи проханнями про дозвіл використовувати наші пісні в фільмах/виставах/шоу/магазинах тощо. Якщо це не суперечить нашим переконанням, ми з радістю погоджуємось.

МУЗИКАНТ.укр: Чи є місця або ситуації, де/в яких би Ви не хотіли себе почути?

Ірина Швайдак: Звісно, ми уважно розглядаємо кожну пропозицію і спільно приймаємо рішення. Інша справа, що не завжди є можливість контролювати цей процес, якщо йдеться не про виступ, а про використання записів пісень.

Юлія Іськова – спеціаліст у сфері авторського права, магістр права інтелектуальної власності, керуючий партнер «Правничого дому “Копірайт”»:

«До мене часто звертаються з проханням узаконити комерційне використання музики. Причому, як самі автори, так і компанії. Автори, які хочуть використання своєї музики, наприклад, у фільмах чи телевізійних шоу, звертаються для того, щоби перевірити положення договорів. А компанії, які хотіли би рекламувати певну продукцію і використовувати музичний твір, теж мусять укладати угоду, в якій обов’язково повинні бути прописані термін, територія та вид використання твору.

Як діяти, якщо Вашу музику використовують без Вашої згоди? Тут все дуже просто. Потрібно або писати претензії, або подавати до суду. Претензії попереджають про незаконне використання й дають змогу мирним шляхом вирішити це питання, укласти договір та отримати винагороду. При зверненні до суду потрібно залучати спеціалістів, які допоможуть правильно підготувати всі документи.

Також Ви можете звернутися до організацій колективного управління майновими авторськими та суміжними правами, й вони допоможуть Вам вирішити ці проблеми».

Дмитро Дорошенко – представник (прес-аташе) УААСП (Українське агентство з авторських та суміжних прав):

«Питання порушення авторських прав музикантів – дуже широке і складне, воно потребує окремої розмови»*.

*Чекайте на МУЗИКАНТ.укр найближчим часом

 

Читайте також:
Ваше право – Ваші гроші!
Авторське право: захищати чи ні?

МУЗИКАНТ.укр: Тепер інша тема. Хотілося б дізнатися більше про Вашу роботу в центрі «Джерело» для дітей із церебральним паралічем – як Вам працювалося там? Чи змінює така робота зсередини, так би мовити, чи змінює серце? Розкажіть про цих дітей. В чому їхня особлива чарівність?

Ірина Швайдак: Це був хороший досвід. Я зрозуміла для себе деякі важливі речі, над якими до того не замислювалась. Робота з молоддю, з якою я працювала, зробила мене не чутливішою, не сентиментальнішою, а швидше – навпаки: у людей із обмеженими можливостями немає часу “киснути” і розмірковувати про свою чарівність чи особливу місію. Зазвичай це люди з доволі сильним характером, які щоразу вчаться жити в світі, непристосованому до власних потреб. Або ж не вчаться, і тоді ти сама повинна пристосовуватись до життя в їхньому світі, ритмі тощо, якщо хочеш бути поряд.

МУЗИКАНТ.укр: Чи співали Ви для своїх дітей на роботі? Як вони реагували?

Ірина Швайдак: Я не пригадую, щоб співала перед ними, у нас було більш літературне спрямування на наших заняттях. Та й, чесно кажучи, я не «співоча пташка», якщо йдеться про демонстрування своїх вокальних здібностей в колі друзів чи сім’ї. Зазвичай я соромлюсь навіть колядки голосно співати, коли ми збираємось родиною на Різдво.

МУЗИКАНТ.укр: Знаємо, що дуже довго Вам вдавалось феноменально вправно поєднувати навчання в університеті, роботу і творчість. А як зараз? Чи досі життя продовжує бути настільки ж насиченим?

Ірина Швайдак: Мені доводилось це робити, та, повірте, це було далеко не феноменально. :)

Зараз мій університет, робота і творчість – це музика. Навколо неї все обертається, і я цим дуже тішусь та водночас не припиняю дивуватись, бо ніколи не думала, що моє життя складеться саме так. Я дуже вдячна за це.

МУЗИКАНТ.укр: Цікаво дізнатися про Ваші літературні уподобання: які улюблені книги, твори, автори? Хто надихає Вас на нові тексти? Чи є у Вас фаворити в сучасній українській літературі? Яка з книг найсильніше вразила Вас останнім часом?

Ірина Швайдак: В університеті я багато читала: після школи мені відкрилась моя неначитаність, порівняно з моїми одногрупниками, і я намагалась чимдуж виправити цю ситуацію. В результаті мені це не вдалося, бо всього й так не перечитаєш, плюс повинна бути якась вроджена (чи, швидше, привита в дитинстві) любов до книжок. У мене та любов завжди була і залишилась доволі егоїстичною: я завжди віддам перевагу будь-якій книзі, аніж перебуванню у власних фантазіях. Досі не знаю, добре це, чи погано, але після універу, заспокоївшись і втамувавши свою безсенсовну гонитву за кількістю, а не за якістю прочитаних книжок, я дійшла до певної особистої нірвани, коли довго можу шукати книжку, яку хотілося б почитати, довго її смакувати і так само довго не читати нічого.

Зараз я перечитую «Сараєво для початківців», яку настирливо рекомендував мені прочитати мій друг. Він якраз з тих, в кого замість подушки – книжка, і я часто прислухаюсь до його рекомендацій.

Моїм улюбленим автором досі залишається Маркес. Що почитати з нього? – Все!

МУЗИКАНТ.укр: Нещодавно про Вашу творчість створили наукову доповідь «Мовностилістична палітра пісень гурту “Один в каное”», чи вдалося Вам ознайомитися з її змістом? А що Ви самі, як спеціаліст, могли би розповісти про мовностилістичну палітру своїх пісень? В чому Ваші власні секрети (якщо не секрет)?

Ірина Швайдак: Так, це було великою несподіванкою. Звісно, мені б хотілося почитати, але поки що автор не вийшов на зв’язок. 

Я не аналізую мовні особливості власних текстів. Мені цікавий процес творення, а він має мало спільного з теорією. Плюс філолог-теоретик з мене геть розхристаний. Я належу до тих філологів, які, зачарувавшись почутою метафорою, прийшли до тями через десять-двадцять хвилин опісля і зрозуміли, що прослухали пів лекції.

Сьогодні небо таке раптове,
Трохи готичне і ледь барокове.
На білі плечі чиєїсь втоми
Складає у стопи небесні тони.
Небо шукає, небо знаходить.
Спустилося з даху і знову ходить,
Ходить грозою, лягає в квіти,
Трохи полежить і мусить іти.

Та я не піду, трохи постою,
Поки гроза не мине, буду з тобою.
Небо так і не прийняло теорій буття, як і я,
Бо ціль життя, бо ціль життя – віднайти життя!

Небо солоне, таке спонтанне,
Дивиться в когось і в когось тане.
Дихає громом, знаходить цілі –
Напитись моря і стати сіллю.
Небо міліє, останнє губить.
Шукає вічність – знаходить губи.
Впивається знову і знову кресне
Її земним в своє небесне...

Встигніть придбати квитки на концерт «Один в каное» у своєму місті. Ми бажаємо Вам приємних вражень, а музикантам хороших гастролей. І як зазвичай – залишайте свої запитання і найкращі побажання гуртові у коментарях на МУЗИКАНТ.укр: тут, під статтею!

 

Коментарі

Ще ніхто нічого не написав, ви можете стати першими!

Написати коментар [відмінити відповідь]