Труба - не лише один з найдавніших, але і один з найбільш затребуваних інструментів сучасності.

Вона має безліч «родичів» і різновидів, однак саме її класичний вигляд у всіх на слуху: трубка, скручена в витягнутий майже прямокутний овал з круглим розтрубом на одному кінці і чашоподібним мундштуком на іншому, три помпи, які музикант натискає правою рукою.

Виглядає це вражаюче, так само і звучить. Зазвичай яскравий і блискучий, а часом оксамитовий і глибокий - звук труби не залишає нікого байдужим.

Такою, як ми її знаємо, труба була не завжди. 

Трохи історії...

Коли ми говорили про те, що труба - давній інструмент, то не перебільшували: є свідчення про існування чогось подібного ще в четвертому тисячолітті до н. е .. Він так само був досить поширеним: жителі Стародавнього Єгипту, Греції та Китаю могли насолоджуватися звуками труби.

Найперші труби використовувалися для оповіщення про наближення ворога або високопоставлених осіб, передачі наказів у війську, на полюванні, на лицарських турнірах і в інших прикладних цілях.

Конструктивні зміни

Труба, як і багато інструментів, зазнала значних змін і поліпшень.

Найзначнішим з них став винахід системи вентилів, але про них трохи пізніше.

Якби Ви побачили трубу приблизно до 1830-го, то на ній не було б ні помп, ні вентилів - тільки довга вигнута або пряма трубка. Така труба могла отримувати тільки ноти натурального звукоряду і, відповідно, називалася  натуральною (з удосконаленням її конструкції, труба стала застосовуватися як музичний інструмент, а не лише сигнальний).

Вона вступає в своє «золоте століття натуральної труби» в епоху бароко (1600-1750 рр.), коли такі композитори як Йоганн Себастьян Бах, Георг Філіпп Телеман писали для цього різновиду інструменту і активно включали її в свої партитури.

А ось композитори-класицисти і романтики були не настільки прихильні до натуральної трубі, адже вона не могла виконувати тонкі мелодійні лінії, властиві цим епохам.

Не відразу отримало визнання введення вентилів в конструкцію труби - аж надто багато було інтонаційно сумнівних звуків. Але майстри розуміли, що в еволюції інструменту це крок у правильному напрямку, адже вентилі розширювали звукоряд до хроматичного. Тепер трубі були доступні всі звуки, а не тільки ті, що входять в натуральний звукоряд. Три вентиля дозволяють знижувати звук на тон, півтону і півтора тону. Невтомні конструктори довели будову труби до досконалої - тепер вона може змагатися у віртуозності з флейтою або кларнетом. 

До остаточної будови сучасної труби входять трубка або основна крона, довжиною близько півтора метра, три вентиля, додаткові крони, розтруб і мундштук, який вставляється окремо. Трубку виготовляють з міді або латуні, майже по всій довжині вона має циліндричну форму і конічну до кінця. Інструмент покривають лаком, нікелем і сріблом як з декоративною, так і захисної цілями.

Сфера застосування

Зараз трубу можна почути майже в будь-якому жанрі музики.

Без неї не можна уявити ні джазовий біг-бенд, ні духовий оркестр. Ми чуємо її з естрадної сцени, в нічних клубах в діджейських сетах, на весіллях у польці і фрейликах, у фанку, джазі, ска, репі і поп-музиці.

Імена

Старанно займаючись на трубі, Ви можете попасти в компанію кращих трубачів світу: Моріса Андре, Луї Армстронга, Діззі Гіллеспі, Тимофія 

Докшицера, Кліффорда Брауна, Майлза Девіса, Чета Бейкера, Фредді Хаббарда, Уїнтона Марсаліса, Сергія Накарякова, Георгія Орвида, Едді Келверта, Артуро Сандоваля та інших.

Або заснуйте свою групу і просто грайте улюблену музику на радість друзям, родичам і сусідам.

Залишайтеся з нами, адже Музикант музиканту – друг.