Schecter Guitar Research або просто Schecter - це американська компанія-виробник гітар. Компанія була заснована в 1976 році Девідом Шектером і спочатку виробляла тільки запасні частини для існуючих гітар фірм Fender і Gibson. Сьогодні підприємство виготовляє власну лінію гітар, бас-гітар та акустичних гітар з гладкими струнами.

Часи Custom Shop, 1976-1983
У 1976 році Девід Шектер відкрив Schecter Guitar Research - ремонтну майстерню в Van Nuys, Каліфорнія. У скромній майстерні виробляли грифи, деки, бриджі, пластини для захисту верхньої деки гітари від подряпин медіатором, тюнери, кнопки, потенціометри та інші різні гітрані запчастини. Зрештою, Schecter пропонував всі частини, необхідні для створення гітари. Вони постачали запчастини таким фірмам, як Fender і Gibson, а також ремонтним майстерням, які виробляли гітари з частин, наданих Schecter.

До кінця 1970 року Schecter запропонували більш ніж 400 різних деталей, але жодної повноцінної гітари. У 1979 році Schecter вперше пропонують повністю зібрану ними електрогітару. Ці моделі були засновані на дизайні гітар Fender. Вони були високої якості, дуже дорогі і тому були доступні тільки в 20 точках роздрібної торгівлі по всій території США.

У вересні 1979 року Alan Rogan, гітарний технік на той час, взяв гітару для Pete Townshed з The Who. Це була гітара в стилі Fender Telecaster з двома хамбакерами і Gibson Les Paul. Townshend відразу ж закохався в неї і вона стала основною на його виступах. Пізніше він придбав ще кілька інструментів, зібраних з деталей від Schecter. Townshend востаннє використовував гітару Schecter на сцені з The Who в 1988 році, а його брат, Simon Townshend - протягом туру 2002 року.
У 1980 році, Mark Knopfler з Dire Straits використовував Schecter Stratocaster для запису свого третього альбому «Making Moves». Mark Knopfler був власником багатьох гітар Schecter, в тому числі і Candy Apple Red з 21 ладом, кленовим грифом, білої пластиною для захисту верхньої деки гітари від подряпин медіатором, позолоченим корпусом, загальною гучніст і регулятором тембру. Цей інструмент був його основний гітарою, яку він використовував як на сцені, так і у студії до 1987 року. У 2004 році одна з його гітар Schecter була продана на аукціоні за більш ніж 50,000 $. Це була найбільша сума, коли-небудь сплачена за гітару Schecter.

Переїзд в Техас і масове виробництво, 1983-1987

До 1963 року Schecter досягли межі у виробництві і більше не могли задовольнити попит. Schecter був придбаний групою техаських інвесторів, які хотіли відновити репутацію Schacter. Інвестори перемістили компанію в Даллас, Техас і виробляли інструменти під брендом Schecter ще протягом п'яти років.

У 1984 році Schecter представила на Winter NAMM Show дванадцять нових гітар і бас-гітар, всіх заснованих на дизайні Fender. Найпопулярнішими з цієї серії були гітари Telecaster - схожі на гітару, на якій грав Pete Townshend. Протягом цього періоду Schender вдалося підписати договір ендорсмента з Yngwie Malmsteen. Schecter створив кілька гітар для нього, з зубчастих грифом і зворотним розташуванням кілків. Зрештою, модель на якій грав Pete Townshend стала відома як "Saturn", а гітара Stratocaster стала "Scorcher".

Hisatake Shibuya і реформи, 1987 - теперішній час

У 1987 році техаські інвестори продали компанію Hisatake Shibuya, японському підприємцю, який також був власником музичного інституту в Голлівуді і ESP Guitars (Schecter і ESP Guitars досі мають спільні підприємства). Будучи власністю Hisatake Shibuya, компанія знову переїхала до Каліфорнії і повільно почала відновлювати репутацію. Hisatake Shibuya витратив всі сили на створення якісних, дорогих і зручних інструментів. У 1995 році Schecter представив S Series гітари і бас-гітари, які знову були створені в стилі Fender із середньою ціною 1,295 $.

У 1996 році Hisatake Shibuya попросив Michael Ciravolo очолити компанію і стати президентом Scheter. Michael Ciravolo був досвідченим музикантом і працював з такими зірками-початківцями, як Robert DeLeo з Stone Temple Pilots, Jay Noel Yuenger і Sean Yseult з White Zombie. Michael Ciravolo ніколи не подобався дизайн в стилі Fender і він хотів, щоб компанія пішла від даного стилю. Зробивши це, він додав в каталог Scheter кілька гітар Avenger, Hellcat і Tempest.

Крім того, він хотів звернути увагу на нове покоління музикантів, яке було проігноровано гігантами виробництва гітар. Однак, на даному етапі компанія виробляла тільки дорогі, спеціалізовані гітари. Максимальний випуск гітар Schecter становив 40 штук в місяць. Щоб підтвердити свою думку, Ciravolo почав шукати виробників, які допоможуть Scheter у підтримці високих стандартів якості.

У 1997 році, Michael Ciravolo зустрівся на Tokyo Music Festival з декількома азіатськими виробниками гітар, і вирішив скористатися заводом в Інчені, Південна Корея. Гітари будуть вироблятися в Південній Кореї і відправлятися в США для продажу в магазинах Scheter. На Summer NAMM 1998, Scheter представили Diamond Series, в яку входили шість доступних, спеціалізованих гітар. У 1999 році Scheter додали семиструнні гітари Avenger в Diamond Series. Також вони представили С-1, яка дебютувала в кліпі Papa Roach «Last Resort». Сьогодні підприємство виготовляє недорогі гітари із серії Diamond Series і продовжує виробляти дорогі, нестандартні моделі ручної роботи.