Періодичні глянцеві видання один за одним зникають і в кращому випадку продовжують існування в безмежному просторі інтернету. Дивно, але вузько спеціалізований журнал під назвою «Terroraiser» виходив і продовжує радувати прихильників українського і світового металу новими дописами про новини у світі метал року. Про нього розповідає Ігор Сімоненко:

- Як вас представити-головний редактор журналу «Terroraiser», засновник, можливо організатор, окрім цього…?

- Я думаю, що краще вважати мене журналістом. Всі інші побічні проекти - організація концертів, випуск СД і ДВД, написання книг, я, на відміну від журналу, роблю не на регулярній основі. А в журналі я і головний редактор, і видавець, але найголовніше - я все-таки вважаю себе журналістом.

- Журнал має свою історію - перший номер з’явився в 1995 році. Розкажіть, як все відбувалось, що спонукало до створення періодичного видання?

- Напевно, зараз для багатьох в це важко повірити, але в ті «темні» часи, коли не було інтернету існував дефіцит інформації про важку музику. А оскільки в мене було бажання видавати свій журнал і були можливості, і здібності, то я вирішив спробувати. Перший час журнал був швидше хобі, він виходив раз на рік, але через кілька років я зміг трансформувати його в регулярне щоквартальне видання.

- Вам особисто це для чого - журнал, фестиваль? Можливо крім цього є ще цікаві проекти?

- Я щиро вважаю метал-музику не просто міжнародним культурним феноменом, а й одним з видів мистецтва. Мені цікаво не тільки стежити за тим, що відбувається в цій сфері, але і вносити свій посильний внесок в її розвиток.

- Метал, як музика прогресує, чи якісь зміни відбуваються в Україні ( в плані «важкої» музики)?

- Безумовно прогресує, якщо брати в глобальних масштабах. В Україні цей прогрес так само помітний, особливо якщо порівнювати на якому рівні все знаходилося в тих же 90-х - це стосується в першу чергу інфраструктури, адже відмінних музикантів вистачало і тоді. Але в силу цілком природних причин ми трохи відстаємо від західних країн. Причин, в першу чергу, економічних, ну і можливо ментальних - все-таки Україна країна аграрна і дуже довго перебувала далеко від західно-європейської культури, а метал-культура – це все-таки культура західна і індустріальна. Але стрімкий рух до Європи, сподіваюся, швидко виправить ситуацію – досить побувати на будь-якому з великих європейських метал-фестивалів, щоб побачити – зараз дуже багато відвідувачів з України.

- Нові імена українського «металу». Гурти, гітаристи, вокалісти?

- Я б не хотів конкретизувати, тому що досить серйозний прорив в останні роки зробили не одна, і не дві групи - їх багато, і забути назвати хоча б одну з таких команд, було б не коректно. Я думаю, ті, хто більш-менш уважно стежать за розвитком української метал-сцени, самі бачать хто зараз стрімко йде вперед.

- З ким з «металістів» не українського походження співпрацюєте, хто був або ж планує бути з концертом в Україні?

- В силу специфіки своєї діяльності, журнал так чи інакше співпрацює з величезною кількістю музикантів, лейблів, новинних агентств тощо. Що стосується концертів, то на даний момент у нас немає планів роботи з іноземними виконавцями. За свою історію ми провели безліч концертів, в яких зіграли близько сотні груп - як з України, так і з ближнього і далекого зарубіжжя, включаючи таких монстрів як австрійці Pungent Stench, німців The Ocean або колишній вокаліст Judas Priest- Тім Ріппер Оуенс. Але зараз з артистами такого рівня працюють безліч спеціалізованих концертних агентств, організатори великих фестивалів. Ми в концертному сенсі плануємо більше уваги приділяти українським гуртам, які, без сумніву, заслуговують на увагу і підтримку.

- Коротенький анонс свіжого числа журналу.

- Новий, вже 75-й номер журналу вийшов на початку вересня, і для нього нам вдалося поговорити з багатьма відомими музикантами – починаючи від культових хард-рокерів 80-х MAD MAX і закінчуючи головними богохульниками death metal сцени DEICIDE. Також в номері великий блок репортажів з найпомітніших метал-фестів, де побували наші кореспонденти – причому не тільки таких великих як німецький WACKEN або швейцарський GRASPOP METAL MEETING, а й наших українських BLACK SEA METAL FEST і RAGNARD REBORN НОВЕ КОЛО. Ну і звичайно в номері є розділ рецензій на найпомітніші альбоми останнього періоду.

- Побажання для музикантів і «Музикант.укр».

- Музикантам і співробітникам «Музикант.укр» я хотів би побажати йти вперед і не здаватись. Як свого часу сказав великий Стівен Кінг: "Щоб ви не робили (писали, малювали, ліпили, танцювали), завжди знайдеться той, хто буде вас засуджувати. Головне, не опускати руки: "Оптимізм - це завжди хороша відповідь на невдачі".